Юрій та Марина – сімейна пара, вони працюють тестувальниками в різних компаніях. Ми розпитали подружжя про їхню діяльність і про шлях, який привів їх до цієї професії.
Photo by Arlington Research on Unsplash
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Twitter або Instagram, щоб нічого не пропустити!
– Ваша професія називається тестувальник, розкажіть будь ласка, докладніше, що це означає, в чому полягає робота тестувальника?
– Юрій: Тестувальник – це людина, яка відповідає за якість. Після того, як розроблено програмний продукт, тестувальник виявляє слабкі місця, застосовуючи різні типи, методи та рівні тестування. Перевіряє продукт на відповідність вимогам замовника, які є Біблією для тестувальника. Клієнт і бізнес-аналітик формують вимоги до продукту, тестувальник уважно читає ці вимоги, розробляє чек-лист, тест-кейси, потім тестує продукт відповідно до вимог замовника.
– Марина: Так, тестувальник перевіряє продукт на предмет коректної очікуваної роботи.
– Як прийшли до цього виду діяльності? З чого все почалося?
– Марина: Я прийшла в тестування після подвійної декретної відпустки, після народження двох дітей. До цього, закінчивши університет за спеціальністю редактор-технолог, магістратуру у своєму університеті, потім аспірантуру, трохи попрацювала викладачем. У декретній відпустці, мабуть, як у багатьох жінок, змінилися цінності. Я не бачила себе далі викладачем чи науковим працівником, мені хотілося якихось змін. Та й у виші на мене не дуже чекали. Я шукала новий цікавий напрямок розвитку для себе. IT був одним із пріоритетів, хоча був і страх, що сфера надто далека від того, що я вмію. Мій друг, який також недавно змінив рід діяльності, надихнув мене спробувати, підказав, що почитати. І я почала підготовку.
– Юрій: Я прийшов у тестування після 20-ти років своєї трудової діяльності. За освітою я поліграфіст-видавець, після закінчення університету вступив до аспірантури, згодом захистив дисертацію, став кандидатом наук, потім доцентом. Майже 20 років викладав у виші та паралельно підробляв у видавничому бізнесі. До речі, почав працювати з другого курсу в одній із редакцій. Завдяки цьому на третьому курсі вже купив собі комп’ютер, а це був кінець 1990-х. Довгий час працював верстальником, починав з Aldus (зараз Adobe) PageMaker. Але видавнича діяльність, пов’язана з паперовою продукцією, почала «загинатися». Хто вчасно не пішов до інтернету, той перестав працювати на ринку. Дружина вже працювала в IT і я теж вирішив, чому б не спробувати повністю змінити діяльність, хоч і 40+.
– А чому саме тестувальник, що відіграло роль у виборі спеціалізації?
– Юрій: Як я вже казав, за своєю основною спеціальністю, й з практичної діяльності я мав досвід роботи з текстом, його систематизацією, оформленням матеріалу, створенням макетів. Якщо видавець дбає про якість книги, газети, журналу та ін., тестувальник також ретельно перевіряє якість програмного продукту. Я подумав, що це мені близько і не помилився. Хоча думав і про фронтенд-розробку, враховуючи мій досвід з верстки та створення макетів для друкованих матеріалів. На співбесіді зрозумів, що фронтенд-розробка близька до програмування, а до цього я був тоді морально не готовий. Я вирішив, що простіше увійти до сфери IT з цього боку.
– Марина: Не можу сказати, що я вибирала. Я послухалася поради друга, який на той момент вже працював у великій IT-компанії та розповідав, що багато людей приходять туди з абсолютно різних сфер. Опанувати професію тестувальника можна швидше, ніж отримати навички програмування, а я вже хотіла скоріше вийти на роботу . Це стало критерієм вибору. І зараз я розумію, що не помилилася у виборі, мені подобається моя професія.
– Чи здобули Ви спеціальну освіту за цим профілем? Де вчились? Чи потрібна профільна вища освіта?
– Юрій: Ні, не здобув. Після співбесіди до однієї з IT-компаній я пройшов тримісячні курси з підготовки QA-інженерів усередині компанії. Але в компанію потрапляли і хлопці вже після зовнішніх курсів та повторно проходили внутрішній тренінг. Вважаю , профільна вища освіта не обов’язкова, усьому можна навчитися на курсах або самопідготовкою. Курсів зараз дуже багато, важливо знайти « свого викладача». Найчастіше проблема полягає в тому, що є круті фахівці з величезним досвідом, але викласти матеріал у доступній формі не можуть.
– Марина: Я теж не отримувала жодної профільної освіти, за винятком внутрішніх курсів компанії, в якій зараз працюю. Курси, до речі, були безкоштовними, компанія була зацікавлена навчити та взяти на роботу нових людей. Я вважаю такі курси найефективнішими. Набагато важливіше самодисципліна та прагнення до навчання, ніж навчання у спеціальних навчальних закладах.
– Що потрібно для того, щоб успішно працювати за Вашою спеціальністю? Які професійні знання, навички та особисті якості необхідні для успіху у професії?
– Юрій: Я вважаю однією з головних важливих якостей – комунікабельність. Тестувальник – це частина команди та від загальної взаємодії, комунікації залежить і загальний успіх продукту. Не менш важливі якості – відповідальність та усидливість.
– Марина: Я можу додати, що однією з найважливіших якостей для роботи не тільки тестувальника, але будь-якого IT-фахівця є невичерпна цікавість та постійне бажання вчитися. Тому що у цій сфері постійно виникає щось нове: нові технології, нові інструменти. І все це потрібно вивчати. Якщо людині цікаво постійно вивчати щось нове, ця сфера безперечно для неї.
– Чи було щось, чого вам не вистачало на початку шляху?
– Юрій: Особисто мені не вистачало знання англійської мови. Пам’ятаю свій перший зовнішній проєкт, мені було важко спілкуватися з англомовними колегами. Англійська – просто must have. Можливо спочатку не вистачало теоретичних знань і практичних навичок, але теорію завжди можна відкрити й почитати, досвід приходить із часом.
– Марина: У мене схожа ситуація, хотілося вільно говорити англійською, не вистачало розкутості в спілкуванні англійською мовою. У мене не було досвіду спілкування з іноземними колегами, була невпевненість у собі, яка згодом зійшла нанівець. У плані знань все напрацьовується, у компанії багато курсів розвитку різних скілів. Іноді просто не вистачає часу на все, що хочеться.
– Порекомендували б Ви знайомим вибрати спеціальність тестувальника? З чого порадили б почати?
– Марина: Я порекомендувала цю спеціалізацію своєму чоловікові, він розпочав та успішно працює. Це сталося не так швидко, але все ж таки. Моя сестра вже пів року працює тестувальником. Були й інші рекомендації, з різним результатом, скоріше через страх, що людина не здолає.
А почати варто з прокачування англійської мови. З мінімальною англійською в серйозну компанію неможливо потрапити. Intermidiate зараз – це вимога номер нуль. Паралельно – читати або дивитися матеріали тестування, їх зараз в інтернеті дуже багато. Я починала колись із книги Романа Савіна «Тестування DOT COM», у якій розповідається про професію весело, цікаво та мотиваційно. Якщо ця книга справить на когось таке ж враження, як на мене свого часу, він знайде можливість підготуватися до співбесіди.
– Юрій: Так, я рекомендував свою професію знайомій, яка працювала дизайнером і захотіла піти у сферу IT. Спочатку це завжди страх, особливо коли кардинально змінюєш напрямок діяльності. Але дорогу здолає той, хто йде. Своїй знайомій я порадив працювати над англійською. Вважаю корисним почитати матеріали типу «Що важливо знати, щоб стати тестувальником» від уже досвідчених фахівців. Але моя головна порада – треба спробувати. Це як із велосипедом. Ти можеш прочитати книгу, як навчитися кататися на велосипеді, ти навіть можеш годинами дивитися, як інші катаються, але результат для тебе буде нульовий.
Поки не почнеш тестувати, писати тест-кейси, репортати баги і т.д., ти не зможеш зрозуміти, чи твоя ця справа. Чи зможеш ти по 8 годин (іноді й більше, часу проводити біля екрана. Якщо дивитися в монітор увесь день, порівнювати кольори, знаходити баги – це для тебе нудно, можливо, варто подумати про іншу спеціальність. Багато компаній зараз пропонують взяти участь у тестуванні продуктів. Потрібно шукати проєкти та пробувати. Головне – практика.
Деякі компанії рекомендують для початку прочитати дві книги: вищезгадана книга Романа Савіна “Тестування DOT COM” та “Тестування програмного забезпечення” Святослава Куликова. Якщо одна книга весела, легко читається, то друга серйозніша, з добре структурованим і систематизованим матеріалом. А далі є багато літератури з тестування, блогів, відеоуроків, кому що більше подобається.
– Скільки часу може тривати процес від початку навчання до отримання роботи?
– Марина: Щодо часу, все дуже індивідуально. Напевно, від кількох місяців до року-півтора. Залежить від наявності вільного часу та бажання. У моєму випадку процес від початку навчання до потрапляння на курси компанії зайняв десь пів року. Курси тривали місяць. Одразу після закінчення курсів я влаштувалась на роботу у велику міжнародну компанію з офісами в різних країнах.
– Юрій: Я згоден, все дуже індивідуально, якщо ви прийшли зі сфери дуже далекої від IT, ви вперше почали користуватись комп’ютером не для ігор, а для роботи, буде складніше. Якщо потрібно підтягнути англійську – це теж займе час. Мені пощастило, перша співбесіда – і мене взяли на роботу. Буває люди розсилають резюме до десятків компаній, і тільки з 10-ї чи 20-ї спроби виходить знайти роботу. Головне – не зневірятися. Хто шукає, той знаходить.
– Чи є потреба у постійній самоосвіті?
– Юрій: Як Марина вже говорила раніше, IT-галузь – це місце, яке потребує постійного розвитку та самоосвіти, вивчення нових напрямків. Якщо ти зупинишся, конкуренти, яких сьогодні справді багато на ринку, просто тебе замінять. Це дуже конкурентне середовище, яке потребує постійного розвитку.
– Марина: Я б не малювала таку страшну картинку. Але сфера справді дуже динамічна і потребує знання та розуміння багатьох нових речей.
– Що б Ви порадили людям, які вибрали цю сферу діяльності?
– Марина: Добиватись успіху, знаходити, що тобі цікаво. Тут багато простору для розвитку будь-яких навичок, і технічних, і менеджерських.
– Юрій: Не боятись йти вперед! І, як уже говорила Марина, бути цікавим. Це запорука успіху. Головне – отримувати задоволення та віддаватися улюбленій справі.