Досвідом ділиться у минулому економіст, а зараз Frontend-розробник Анна Нємцева.
Зображення StartupStockPhotos з сайту Pixabay
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Twitter або Instagram, щоб нічого не пропустити!
– Анно, як ви прийшли до рішення змінити рід діяльності?
– За освітою я бухгалтер-экономіст. І я б сказала, це від ліні, тому що здобути економічну освіту простіше, ніж математичну. Тим більше для дівчини. Це стереотип, але воно так.
У мене 10 років банківського стажу, від касира до замісника начальника управління. Це дуже відповідально й дуже нудно. До того ж відповідальність індивідуальна, це також напружувало. Взагалі, нічого цікавого в професії економіста я для себе не знайшла. Працюючи в банку мені здавалося, що я “заростаю мохом”, але не було достатньо сили й духу змінити професію, обірвати те, що маю і почати освоювати нове. А поєднувати для мене було майже неможливо, тому що в добі тільки 24 години, 8 з яких необхідно приділяти якісному сну, інакше нічого не вийде.
– Що стало каталізатором?
– Моя вагітність, народження дитини. Це те, що вплинуло на мою рішучість. Ну і поява вільного часу. Годинку, дві, три в день. Саме цей вільний час спонукав мене до зміни професії. Я чітко знала, яку професію буду освоювати, жодних сумнівів у мене не було. Знала, що йду в IT. “Войти в IT” – це про мене) Це було дуже повільно, перехід тривав роки три.
– Як це відбувалося?
– Спочатку курси. Потрібно було спробувати, познайомитись, дізнатися, що це таке. Відчути на дотик, побачити очима, змінити світогляд, перевернути його з того, що було на те, чого очікую. І стало зрозуміло, що воно точно моє і однозначно мені подобається. Це ключове. Не можна починати займатись чимось з іншим наміром, крім як “мені це подобається”. Тому що будь-яка робота рано чи пізно стає рутиною, і якщо вона тобі ще на початку не цікава, буде ставати тільки гірше.
– На що варто звертати увагу при виборі курсів?
– Існує мільйон оглядів на різні курси, мільйон відгуків, на які можна орієнтуватись. Залежно від напрямку. Я людина-візуал, мені треба бачити, що я роблю, тому я обрала саме Frontend-розробку. Фронтенд – це саме те, що ми бачимо. Ми відкриваємо браузер або якийсь application, і те, з чим ми взаємодіємо – це і є фронтенд-розробка. Все те, що “під капотом”, що ми не бачимо – це бекенд-розробка.
– Тобто ви займаєтесь візуалом?
– Так, я створюю візуал сайтів, займаюся розробкою нових аплікацій, оптимізацією і покращенням роботи.
Але фронтенд — це не остаточне моє рішення, обов’язково буду вчити і бекенд. Тому що немає межі росту в IT, в програмуванні. Неможливо навчитися і вміти. Вчишся постійно.
– IT – це постійне навчання?
– Так. Ти вічний студент. Постійно вчишся. Шукаеш, покращуеш свій рівень. Технології змінюються дуже швидко, потрібно триматися на хвилі завжди. Для того, щоб ставати краще професійно. Щоби читаючи свій код через два тижні не казати: “о, хто ж це написав?”. Бо в програмуванні над кожною програмою завжди працює два програміста – ти і ти через два тижні)).
– Компанії організовують навчання співробітників чи потрібна самоосвіта?
– Це залежить від роботодавця, від замовника, дуже багато факторів, але без індивідуального саморозвитку далеко не попливеш у цьому човні. Рости самостійно потрібно завжди. Читати літературу, дивитися ютуб-канали. Ютуб – бездонне джерело інформації. Шукати – дивитись – читати. І так постійно. Запорука успіху будь-якого програміста – пошук. Ми завжди в пошуку. Малоймовірно, що те, чого ми шукаємо, не робив хтось інший. Зазвичай усі рішення вже прийнято й описано. Просто візьми й адаптуй під себе.
– Існує думка, що програмування, це нудно – постійно сидіти і писати код. Це так?
– Якщо ми говоримо про якісь низькорівневі мови, то можливо так, набридає, але якщо йти в ногу з технологіями, то, як на мене, це дуже весело, це мега цікаво. Вивчати нові мови, чи фреймворкі. Мало хто зараз пише мовами програмування, у цьому немає необхідності, це як вигадувати велосипед. Велосіпедів уже вигадано дуже багато – сідай і крути педалі. І важливо вміти своєчасно пересісти з одного велосипеда на інший. Це саме про програмування.
– Що вам подобається в ІТ ?
– Різноманітність, цікавість, пошуки, рішення, комунікація з людьми, а іноді її відсутність, тиша. Сказати, що увійти в IT легко, ні, не скажу. Це досить складно, досить страшно на початку, але і страшно цікаво.
– Що найскладніше?
– Потрібно створити міцну математичну базу. В ідеалі її дає вищий навчальний заклад. А потім ти самостійно наліплюєш на неї те, чого не вистачає.
– Тобто профільна вища освіта необхідна?
– Сказати, що необхідна, не скажу. Бажана. Я не здобула другу вищу освіту. І я не маю поки що такого наміру. Хоча це було би дуже круто. Це дало би змогу позакривати свої гештальти і зібрати разом окремі пазли, систематизувати знання.
В іншому випадку пазли будуть складатися довше і не без менторства. Потрібно шукати людину, дві, три, що більше – то краще. Якщо є в кого попросити поради, озвучити свої питання, показати код, почути зауваження зі сторони – це безцінно. Без менторства перейти в IT, я вважаю, неможливо.
– Повернемося до шляху до ІТ. Що було після курсів?
– Це були не одні курси. Багато. Різних. Найпростіші – HTML, CSS, початковий рівень JavaScript. Щоб було зрозуміло, що це таке, з чого починається, щоб виробити подальший рух і план свого навчання і входу в професію. Після курсів був невеликий комерційний досвід, але він припинився – було недостатньо моїх знань. Потрібно було вибирати: ти залишаєшся на цьому рівні, або припиняєш заробляти три копійки й ростеш далі. Мій вибір завжди – рости далі.
Здобувши маленький комерційний досвід я вже чітко розуміла, що мені потрібно, і пішла на наступні курси, це був уже поглиблений JavaScript. Потім технічна література, відео, зміна мови програмування, обрання певних фреймворків і більш специфічне їх вивчення.
– Курси, які ви проходили, оплачували самі?
– Так, за все треба платити. Я плачу за будь-які знання. Купую книги, плачу за софт, оплачую IDE-шкі, не завантажую їх з незаконних ресурсів, не “крякаю”. Я плачу за все. За курси і за все, чим користуюсь.
– Скільки часу пройшло від початку навчання до отримання перших грошей?
– Роки два з половиною, можливо три, якщо не лічити той перший маленький комерційний досвід.
– А якщо немає цих 2-3 років на перехід?
– Їх ніколи немає. Я знаю людей, які, щоб освоїти нову професію, звільнялися з роботи, ішли з головою у навчання. Як правило, їх вистачало на короткий час. Тому що їсти хочеться самому і треба годувати сім’ю. Люди стикаються з першими складнощами – стінами, які блокують шлях розвитку – та повертаються до того, з чого починали. Ці стіни – нерозуміння тих чи тих процесів. І здобуття профільної вищої освіти могло би допомогти краще зрозуміти ці процеси.
Я рушу стіни в процесі, розбиваю власною головою і таким чином рухаюся далі. Але я люблю перепони. Без них мені нудно. Мені потрібни стіни, щоб відчувати свій розвиток. “О, ще одна стіна, ще одна галочка, я змогла!”
– Тобто в IT варто йти, якщо ти любиш пробивати стіни?
– Так. І ще, коли ти ботан). Не варто очікувати легкого хліба. Просто так гроші ніхто не платить. Крім того, сюди точно не треба йти заради грошей. Ті, хто йде заради зарплати – дуже швидко виснажуються.
– А заради чого варто?
– Це поклик. За цікавістю, за інтересом перш за все. Це ключове. Якщо ти годинами можеш шукати інформацію, щоб вибудувати якийсь ланцюжок – це для тебе. Якщо хочеш сидіти, і щоб у голову щось саме вливалось – то ні, IT довго вливати самостійно не буде.
– Які якості важливо мати людині, якщо вона вирішила будувати кар’єру в IT?
– Якщо казати про soft skills – допитливість, усидливість. І ще, не можна стверджувати, що IT – це виключно математичні науки. Вивчення мов програмування дуже схоже на вивчення іноземних мов.
– Що би ви порадили людям, які вирішили стати фахівцями у вашій області? З чого почати?
– Дуже рекомендую дитячі книжки з програмування. Зрозумілою мовою написано, там немає незрозумілих формулювань.
Не раджу починати з дорослої литератури, вона написана для тих, хто в темі. А дитячі книжки націлені саме на знайомство з предметом – це просто знахідка для новачків. Прекрасна серія книг “JavaScript для дітей”, “Python для дітей”. Це те, що потрібно придбати. Не вкрасти – придбати. Це подяка людям за їхню інтелектуальну працю, якою займатиметесь і ви. Рекомендую, для фронтенд розробки прочитати книгу “JavaScript для дітей”, а для бекенд розробки – “PHP для дітей”. Вони не дуже відповідають часу, там є застарілі моменти. Але саме розбір цих моментів дасть розуміння процесу і загалом того, чи воно для тебе.
Насамперед – дивитися ролики на ютуб, читати “JavaScript для дітей”, а далі питання виникатимуть по мірі руху. І відповіді на них шукати потрібно індивідуально.