Після нещодавніх масованих атак російських військ на наші об’єкти критичної інфраструктури деякі регіони України залишилися без електрики, Iнтернету та зв’язку.
У найкоротший термін завдяки зусиллям енергетиків, операторів зв’язку, комунальників практично скрізь відновили й електроенергію, і зв’язок.
Безумовно, ми вдячні всім фахівцям, які забезпечують простим користувачам можливість отримувати стабільний інтернет-сигнал навіть в умовах війни.
Чи може Україна взагалі залишитися без Iнтернету? Спробуємо розібратися.
Image from Pixabay
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Twitter, Instagram, щоб своєчасно отримувати корисну інформацію.
В умовах війни україни інтернет-провайдери можуть зіткнутися з різними критичними проблемами, зумовленими зовнішніми факторами.
Забезпечення інтернет-сигналу залежить від:
- стабільної подачі електроенергії;
- цілісності кабельної інфраструктури та наземних споруд;
- можливості фізичного доступу ремонтних бригад до об’єктів пошкодженої мережі тощо.
У тих регіонах, де російські агресори фізично підривали комунікаційні вузли, перебивали кабелі чи завдавали серйозні ушкодження мережевий інфраструктурі, Iнтернет часто працював нестабільно. Але все-таки він був!
Українські експерти у сфері телекомунікацій та кібербезпеки вважають малоймовірною глобальну відсутність доступу до мережі “Інтернет” та мобільного зв’язку навіть за умов війни.
Інтернет-шатдаун Україні не загрожує
Тим більше, українцям точно не загрожує інтернет-шатдаун і доля жителів Казахстану. За даними Global Check, 5 січня 2022 року в цій країні спостерігалося практично повне відключення Інтернету (Internet Government Shutdown). Воно тривало понад 5 годин – з 11:15 до 16:45 UTC.
Впевненість наших експертів обґрунтована. Справа в тому, що в Україні (на відміну від Казахстану, де Iнтернет заходить та виходить через одну підконтрольну точку) багато таких точок обміну міжнародним трафіком. І вони диверсифіковані.
Українські інтернет-провайдери працюють та співіснують у “горизонтальній” структурі. У ній немає “ключових точок”, пошкодження яких (або повний вихід з ладу) може обрушити всю систему.
Для наочності фахівці порівнюють цю структуру з бджолиним роєм: навіть якщо стріляти по окремих бджолах, рій все одно залишається неушкодженим та гнучко маневрує, уникаючи небезпеки.
До того ж за 7,5 місяців повномасштабної війни українські зв’язківці набули унікального досвіду, якого немає ні в кого у світі. І цей досвід застосовується на практиці майже щодня.
Провайдери та оператори зв’язку працюють цілодобово: лагодять пошкоджену систему, щось змінюють, пускають запасними каналами, активно взаємодіють з колегами. Тобто навіть якщо в якомусь регіоні України Інтернет відсутній або працює з перебоями — це тимчасове явище.
Чи можна “заглушити” Інтернет?
Повністю “заглушити” можна лише локальну ділянку мережі. Та й лише ту, що використовується для передачі сигналів “по повітрю”. Тобто Wi-Fi, GSM, Bluetooth, сигнали радіостанцій на певних частотах та супутниковий сигнал.
Знищити сигнал, який інтернет-провайдери постачають користувачам до їх будинків, квартир та офісів стаціонарно (тобто по кабелю та проводах) технічно неможливо.
Причиною повного відключення подачі інтернет-сигналу може стати лише фізичне знищення серверів та data centers, руйнування каналів, колодязів та іншої спеціальної інфраструктури.
Буде електрика — буде й зв’язок
Інтернет-інфраструктура в Україні є штучною структурою, в основі якої — маршрутизатори, транспортне середовище (в основному оптоволокно) та електрика, що забезпечує роботу всього переліченого.
Втрата потужності чи серйозне ушкодження основних волокон означає відсутність фізичного зв’язку — тобто Інтернет перестає працювати.
Отже, буде працювати електропостачання — буде й зв’язок. Після відключення електроживлення телекомівському обладнанню потрібен час на перезавантаження та коригування налаштувань мереж. А наші енергетики — честь їм та подяка — працюють у поті чола.
Наскільки страшні “глушилки”?
“Заглушити” будь-які види радіосигналів може автоматизована станція постановки перешкод. Радіус залежить від розмірів та потужності пристрою: маленький пригнічує сигнал у радіусі 10-20 м, більш серйозний комплекс РЕБ — на відстані до 25 км.
Так, робота потужного комплексу постановки перешкод на якийсь час може ускладнити передачу сигналу певному секторі. Але — і це важливо розуміти! — не по всьому радіусу дії, а лише в тому секторі, який планується “заглушити”. Та й лише за умови, що така станція знаходиться на відстані 5-10 км від об’єкта пригнічення.
З цього випливає, що повністю “заглушити” всі радіосигнали на великій території (великого міста, наприклад Харкова) практично неможливо. Дуже багато умов для цього потрібно.
Зокрема такий “глушарці” на колесах необхідний великий запас палива для роботи дизель-генератора, адже багато потужних стаціонарних комплексів розміром з велику вантажівку. Їх не так складно виявити та знищити з артилеристської установки, з літака чи за допомогою БПЛА. І навіть звичайною гранатою.
За словами безпосередніх учасників подій, українські воїни неодноразово виконували такі завдання на полі бою. Досвід боротьби із засобами РЕБ у ЗСУ великий і, головне, успішний.
Чому Україну важко залишити без Інтернету
Важко позбавити зв’язку чи Інтернету велику територію, тому що мобільні оператори та інфраструктура Інтернету пристосовані для протидії надмірним навантаженням та кібератакам.
Мобільні оператори можуть балансувати трафік для забезпечення стабільного покриття. Можна хіба що трохи пошкодити, та й то тимчасово.
Відома міжнародна компанія RIPE NCC провела дослідження, вивчивши фактори стійкості Інтернету в Україні.
Основні тези:
- відсутність критичних точок відмов та домінуючих гравців на ринку (вихід з ладу окремої мережі надає відносно невеликий вплив на всю мережу);
- велика кількість (19) внутрішніх точок обміну трафіком, їхня велика відмовостійкість,
- відсутність транзитних мереж 1 рівня.
Все це робить український Інтернет майже невразливим до зовнішнього впливу (читай — наслідків воєнних дій).
У деяких українських містах загарбники фізично знищують (або захоплюють) інфраструктуру доступу до Інтернету. Знищують оптоволокно, кабелі, електропідстанції, ушкоджують колодязі.
Робочі будні для ремонтних бригад у гарячих точках нашої країни, іноземні джерела називають resilience. У разі цей термін, який перекладається як стійкість, коректно трактувати як “відновна здатність”.
Диверсифіковані точки обміну міжнародним трафіком
В Україні дійсно дуже потужна та стійка галузь послуг доступу до мережі “Інтернет”. Вона зміцнювалася і вдосконалювалася протягом чверті століття. І багато в чому завдяки тому, що лишилася незалежною.
Чиновники та корупціонери всіх мастей багато років намагалися “приборкати” та “приручити” цю галузь. Однак вона відстояла своє право бути самодостатньою, розвиватися відповідно до розвитку технологій і розвитку.
І все це завдяки відповідальній самоорганізації всередині індустрії. Український Інтернет навіть під час повномасштабної війни залишається одним із найкращих у світі за співвідношенням ціна-якість.
Більше того, в Україні є можливість підключення до супутникового Iнтернету Starlink (це можуть зробити не лише військові). До речі, нещодавно першою країною Азії, де з’явився цей продукт компанії SpaceX, стала Японія. Відомо, що цей інтернет-провайдер дістався навіть Антарктиди. А ось Китай — проти.
У Піднебесній хочуть знищити Starlink та пропонують збивати супутники спецзброєю. Від Маска китайський уряд вимагає гарантій того, що власник компаній Tesla та SpaceX не запускатиме інтернет-сервіс Starlink у Китаї. Ймовірно, річ у тім, що в КНР розробили “лазерний” Інтернет зі швидкістю передачі до 10 Гбіт/с, і це потенційний конкурент Starlink.
За даними розробників, у терміналу між супутникового лазерного зв’язку безліч переваг — компактність (він розміром з валізку), висока швидкість зв’язку та забезпечення конфіденційності даних, що передаються, функція захисту від електромагнітних перешкод. Пекін не схвалює розгортання системи супутникового зв’язку SpaceX в Україні, який допомагає військовим обходити відключення Iнтернету.
Як держава може блокувати доступ до Інтернету
За даними експертів з кібербезпеки, тотальне блокування Інтернету можливе за кількох умов:
- монополізація можливостей обміну міжнародним трафіком;
- перебільшена роль держави (як у росії та білорусі);
- монопольний контроль держави за інтернет-галуззю (у Казахстані, наприклад, такими монополістами є “Казахтелеком” та “Транстелеком”).
Обмежити доступ до Інтернету компанії-монополісти можуть за допомогою технології Deep Packet Inspection (система глибокого моніторингу аналізу трафіку, DPI). А також спецобладнання, яке коштує мільйони доларів, але тоталітарні режими не скупляться та активно його закуповують.
Колапс зі зв’язком у Казахстані став можливим через гіперцентралізований Інтернет. У цій країні лише 160 автономних систем (автономна система — група мереж під єдиним управлінням; це може бути великий банк або місцевий провайдер, наприклад).
Стільки ж автономних систем і в Естонії, територія якої набагато менша за Казахстан. Для порівняння — в Україні таких систем тисячі, а отже, й у рази більше каналів зв’язку.
Доречно зазначити також, що у нашій країні більшість мереж із великою кількістю користувачів – українські компанії. Щоб країна-агресор закрила українські мережі, вона має змусити ці компанії зробити це, що неможливо, зрозуміло.
У цьому й на відміну від ситуацій, коли уряд відключає Інтернет у країні, якою він управляє. Так було, наприклад, у Єгипті під час “арабської весни” 2010-11 років.
До речі, ще 16 травня 2011 року ООН визнала доступ до Iнтернету одним із базових прав людини. Таким чином, відключення Інтернету може розглядатися як серйозне правопорушення.
Бійці невидимого фронту
Доблесні ВСУ б’ються за незалежність України на полі бою, а співробітники компаній операторів зв’язку, інтернет-провайдерів, дата+центрів, точок обміну трафіку зв’язківці цілодобово виконують, можливо, не завжди помітну, але дуже важливу роботу. І це справжній трудовий та громадянський подвиг, гідний поваги, високої оцінки держави та великої людської подяки.
Так, за інформацією голови Мінцифри Михайла Федорова від 11 жовтня 2022 року, за добу було відновлено роботу понад 3 000 базових станцій по всій Україні, які 10 жовтня були знеструмлені внаслідок обстрілу ТЕС.
Це означає, що сотні тисяч українців знову змогли зв’язатися зі своїми близькими, а ті, хто працює віддалено, виконати заплановані робочі завдання та забезпечити можливість заробітку.
Повернення зв’язку та Iнтернету — результат ефективної роботи енергопостачальників та телекомунікаційних компаній. Перші оперативно відновили подачу електроенергії, другі максимально швидко відновили зв’язок. Також втрату зв’язку допомагав поповнити супутниковий оператор Starlink.
Завдяки злагодженій роботі цих служб у нас, звичайних користувачів, є доступ до онлайн-новин у телеграм-каналах, можливість викладати пости та розповіді в інстаграм та миттєво реагувати на прохання волонтерів та наших захисників — українських військових.
А також буквально за лічені години закривати мільйонні збори на допомогу постраждалим від війни, донатити на допомогу ЗСУ.
Актуальний найяскравіший приклад — збір на дрони, організований Сергієм Притулою та Сергієм Стерненком.
Після масованого обстрілу України 10 жовтня за добу українці зібрали “на помсту” понад 350 мільйонів гривень (це втричі більше, ніж планували ініціатори збору).
І звичайно, дивитися інформативні стрими в ютубі, миттєво обмінюватися повідомленнями в месенджерах, обговорювати важливі питання у фейсбуці та за лічені секунди знаходити потрібну інформацію на сторінках вебсайтів.
Українським підприємцям варто мати якісний сайт, надійний хостинг для нього та вдалий домен.
Також нагадуємо, що убезпечити роботу бізнесу допоможе реєстрація торговельної марки та придбання SSL-сертифікту. Ці продукти та послуги можна замовити на NIC.UA.