З 16 січня 2021 року в Україні набуває чинності Закон “Про забезпечення Функціонування української мови як державної” (далі — Закон). Він торкнеться практично всіх сфер суспільного життя, у тому числі й бізнесу. Використання державної мови стане обов’язковою умовою здійснення будь-якої підприємницької діяльності. На особисте спілкування та релігійні обряди норми Закону не поширюються.
Photo by Elena Mozhvilo on Unsplash
Підпишіться на нас у Facebook, Telegram, Twitter або Instagram, щоб нічого не пропустити!
У глобальному сенсі новий законодавчий акт передбачає серйозні зміни правил гри для представників усіх секторів сфери господарювання, громадського самоврядування та політикуму.
Але готовність №1 зараз, перш за все, у тих, хто працює у сфері обслуговування споживачів. Тут українізацію необхідно здійснити протягом 18 місяців з дня набрання чинності Законом. Крім того, представники малого та середнього бізнесу опікуються, чи варто змінювати контент веб-сайтів, email- і SMS-розсилок, щоб не порушувати закон про державну мову.
Обов’язкове використання української мови
У зв’язку з новими вимогами законодавства власникам бізнесу потрібно скорегувати декілька основних аспектів діяльності, пов’язаних із:
- документообігом;
- офіційним оформленням трудових відносин;
- спілкуванням із клієнтами;
- програмним забезпеченням;
- технічною та проектною документацією;
- рекламою;
- присутністю в Інтернеті.
Документообіг
Відповідно до Закону всі юридичні особи, зареєстровані в Україні, повинні листуватися з органами місцевого самоврядування, державної влади, іншими організаціями та підприємствами будь-якої форми власності (і державної, і комунальної) тільки державною мовою. Для розв’язання будь-яких питань правового характеру (зокрема в нотаріальній та адвокатській діяльності) потрібно використовувати українську мову.
Забезпечення трудових відносин і спілкування з клієнтською базою
Тексти трудових договорів повинні складатися лише державною мовою. Паралельне використання перекладу на іншу мову не забороняється.
Спілкування з клієнтською базою
Усне спілкування з клієнтами (безпосередньо або в телефонному режимі) має починатися державною мовою. На особисте прохання клієнта можливий перехід на іншу мову спілкування.
Програмне забезпечення
Інтерфейс комп’ютерних програм, що реалізуються в Україні, повинен бути україномовним та/або англомовним. Крім того, можливе також використання будь-якої іншої офіційної мови ЄС.
Оформлення технічної та проектної документації
Текстові дані на упаковці товарів, а також інформація, що надається громадянам з метою ознайомлення, викладається державною мовою. За наявності іншомовних варіантів тексту (наприклад, в описі товарів) український переклад має бути ідентичним оригіналу (і по суті, і за обсягом).
Реклама
Рекламувати товари та послуги на телебаченні та на радіо можна лише державною мовою. Мас-медіа, що використовують одну з офіційних мов Євросоюзу, можуть подавати рекламу на цій мові. На повний перехід на українську мову Закон надає 6 місяців. Крім того, державною мовою має здійснюватися супровід будь-яких навчальних, культурних, розважальних і бізнес-заходів (оффлайн і онлайн).
За порушення Закону штрафуватимуть
Порушення нових правил взаємодії з клієнтами загрожує власникам бізнесу штрафом. Координування процесу здійснюватиме Національна комісія зі стандартів державної мови. Це новий орган виконавчої влади, представники якого зобов’язані відстежувати дотримання норм використання української мови.
Контролювати виконання норм Закону буде Уповноважений із захисту державної мови. Кандидатуру держслужбовця затверджує Кабінет Міністрів України терміном на 5 років.
У коло обов’язків мовного омбудсмена входить:
- розгляд скарг громадян та юридичних осіб на компанії, що порушують норми Закону;
- здійснення перевірок (на підставі отриманих скарг, а також за власною ініціативою);
- складання протоколів та застосування стягнень.
Якщо в Нацкомісію надійде скарга про порушення “мовного закону”, суб’єкт господарювання отримає попередження з рекомендаціями про необхідність виправлення ситуації. Керівництво підприємства зобов’язане буде вжити відповідних заходів.
Якщо протягом 30 діб з моменту реєстрації звернення порушення не буде усунуто, уповноважені особи складуть протокол і винесуть постанову про стягнення штрафу в розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А це від 5100 до 6800 грн відповідно, оскільки на початок 2021 року фіксована сума одного неоподатковуваного мінімуму становить 17 грн. Важливе уточнення: штрафуватимуть не співробітника компанії, який порушив Закон, а його компанію-роботодавця.
Як відомо зі ЗМІ, через пандемію штат Національної комісії зі стандартів державної мови (50 осіб) ще не укомплектований. Поки що у виконавчої влади недостатньо співробітників для обробки скарг, які, цілком ймовірно, надходитимуть відразу ж після 16 січня 2020 р.
Відомо також, що, починаючи з 16 липня поточного року, людина, яка забажає працевлаштуватися в органах державної влади або місцевого самоврядування, зобов’язана буде підтвердити знання української мови.
Закон детально описує, де використання державної мови повинно бути пріоритетним. І практично немає сфер діяльності, яких він не торкнеться. Так чи інакше бізнесу доведеться підкоритися, прийняти нові вимоги, забезпечивши співробітників можливостями для вдосконалення знань державної мови у своєму професійному середовищі.
Чи треба перекладати українською сайти та розсилки
Веб-сайти
Сьогодні практично будь-який бізнес представлений в Інтернеті. У переважної більшості компаній, що надають послуги населенню України, є сайти та офіційні акаунти в соцмережах. Але далеко не всі надають клієнтам текстовий контент державною мовою.
Багатьом підприємцям доведеться виділити час та/або кошти на переклад на українську мову інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах їх компаній. При цьому існування версій веб-сторінок на іноземній мові не розглядатиметься як порушення законодавства.
З одного боку, українізація сайту потребує істотних витрат бюджету (або часу, якщо виконувати роботу самотужки). Але додаткові сторінки — це більш помітна присутність у пошуковій видачі. Тобто інструмент для розширення аудиторії та отримання додаткового трафіку. З точки зору просування сайту наявність декількох його мовних версій — позитивний аспект існування інтернет-сторінки.
Не секрет, що переважна більшість сайтів — російськомовні. Їх контент доведеться перекласти українською — інтернет-ресурс існуватиме у двох версіях. Як прискорити й спростити процес? Є два варіанти: адаптувати (перекладати) тексти власними силами або залучати до роботи фрілансерів чи представників бюро перекладів.
До речі, фахівці радять зробити текстовий контент україномовної версії сайту дещо більшим за обсягом хоча б на декілька сотень символів, ніж на інших мовних версіях. У такий спосіб ви виконаєте вимоги законодавства.
Чи каратимуть за відсутність україномовної версії сайту
Позитивна новина в тому, що у власників бізнесу є час на те, щоб пристосуватися до нових умов. Повний перехід сайтів на україномовну версію необхідно здійснити протягом 3 років з дня набрання Законом чинності.
А якщо фізична особа (власник бізнесу) не захоче перекладати свій веб-сайт українською та дотримуватись законодавчих вимог? У такому випадку не уникнути фінансового покарання. Розмір штрафів, передбачених Законом, — 200-300 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 3400 до 5100 грн. Але накладення штрафу можливо тільки після винесення першого попередження.
Санкції почнуть застосовувати влітку 2022 року, оскільки Закон передбачає, що з 16 липня 2022 р. інтерфейс комп’ютерних програм та інтернет-представництв (веб-сайти, сторінки в соцмережах) повинні мати україномовні версії.
Інтернет-маркетинг
Веб-сайтів з власним національним доменом першого рівня (.ua) в Україні декілька мільйонів. Логічно припустити, що перевірку почнуть з найбільших та найпопулярніших порталів. Отже, черга до інтернет-ресурсів з середнім та низьким пошуковим рейтингом дійде не скоро. Але чи потрібно очікувати на те, щоб інтернет-користувачі чи конкуренти поскаржилися на те, що ваша компанія порушує закон про мову, нехтуючи наявністю української версії сайту?..
Еmail- і SMS-розсилки — це окремий вид електронних комерційних повідомлень. Норми їх використання описані в Законі “Про електронну комерцію”. Також про них йдеться в 30-й статті “мовного закону”, яка описує правила спілкування у сфері обслуговування споживачів.
За логікою, тексти розсилок мають були україномовними. Але, клікнувши по отриманому заклику до дії, користувач може потрапити й на російськомовну сторінку сайту, що не є порушенням закону. У будь-якому разі протягом перехідного періоду.
А щодо питань мовної версії реклами поки немає чіткого розуміння вимог. Digital-сферу закон торкнувся опосередковано. На думку експертів, текст реклами обов’язково повинен бути україномовним, якщо:
- вона розміщується на сайті з українським доменом (.ua) або поширюється через такий сайт;
- таргет орієнтований тільки на українську ЦА;
- рекламодавець або розповсюджувач рекламних повідомлень зареєстрований в Україні.
Тобто жорстких вимог щодо перекладу всіх рекламних інтернет-комунікацій на державну мову поки немає. Однак є норми законів “Про електронну комерцію”, “Про рекламу” та власне “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, згідно з якими електронні комерційні повідомлення суб’єкт електронної комерції повинен поширювати лише державною мовою.
Що важливо знати українським представникам малого та середнього бізнесу
Отже, підсумуємо: згідно з новим Законом, усі сайти й додатки повинні підтримувати як мінімум дві мовні версії. Підприємцям необхідно витратити час і/або гроші на переклад користувацького інтерфейсу.
При цьому потрібно забезпечити замовнику можливість вибору варіанта мови текстового спілкування. Тобто маркетологам доведеться відстежувати, якій мові клієнт віддав перевагу під час оформлення замовлення та підписки на email-розсилку — і саме в такій мовної версії відправляти йому листи та повідомлення.
А щоб не порушувати Закон, варто заздалегідь оновити текст договору публічної оферти, де чітко прописати визначення різних видів розсилок та мовної взаємодії з клієнтами.
Залишити коментар