Мета будь-якого стартапу, пов’язаного з розробкою повнофункціонального продукту, — запропонувати користувачеві інструмент розв’язання його проблеми. Тому ще до запуску проекту важливо зрозуміти, чи потрібен цей новий продукт аудиторії. Як це зробити? Використовуючи концепцію Minimum Viable Product (“мінімально життєздатний продукт”), яка є частиною стратегії “бережливого стартапу”.
Поняття MVP може бути застосовано до створення продукту з будь-якої сфери, однак найчастіше їм користуються стартапи, пов’язані з розробкою цифрових сервісів та програмного забезпечення. Суть концепції проста: ви розробляєте продукт (товар або послугу), і ваше завдання як розробника — відстежити та проаналізувати поведінку людей, які вперше користуються цим продуктом (сайтом, додатком, автоматизованим сервісом тощо).
Завдяки даним, отриманим під час тестування, ви продовжуєте роботу над продуктом, коригуючи його, або, у разі відсутності інтересу аудиторії, припиняєте подальшу розробку.
Photo by Annie Spratt on Unsplash
Підпишіться на нас у Facebook, Telegram, Twitter або Instagram, щоб нічого не пропустити!
MVP допомагає мінімізувати ризики
В основі будь-якого стартапу лежить певна гіпотеза. Перевірити її спроможність допомагає:
- складання переліку критеріїв, що визначають її життєздатність;
- створення та запуск MVP;
- вимір показників ефективності;
- аналіз результатів, складання висновків і, за необхідністю, прийняття рішення про перевірку наступної гіпотези.
За даними дослідження бізнес-аналітичної компанії CB Insights, причиною провалу близько 42% стартапів є відсутність ринкового попиту. Багатьом підприємцям-новачкам потрібні місяці, а то й роки на те, щоб усвідомити помилковість своєї гіпотези.
Прийти до розуміння, що продукт не цікавий аудиторії, витративши багато сил і грошей на його розробку, — не найкращий розвиток сценарію. Завдяки використанню концепції MVP можна мінімізувати ризики.
Чому важливо створювати Minimum Viable Product?
Запуск MVP дозволяє отримати зворотній зв’язок від реальних користувачів і зрозуміти, чи дійсно продукт цікавий аудиторії, і що саме зараз їй потрібно.
MVP — це працездатна тестова версія продукту, у якій реалізовані тільки основні функції (іноді навіть одна). Його спроможність та актуальність перевіряють шляхом отримання реального користувацького фідбеку.
Після збору та вивчення зворотного зв’язку займаються доопрацюванням вдалих фіч, проводять повторне тестування та, у разі позитивного відгуку аудиторії, приступають до створення повноцінного продукту та випускають його на ринок
Чи варто витрачати ресурси на створення MVP?
Від моменту появи ідеї створення нового продукту до її реалізації в разі успіху — довгий шлях. Завдяки впровадженню MVP можна:
- заощадити кошти, оскільки не прийдеться вкладатися в нерентабельний бізнес-проект;
- виміряти нішу та зрозуміти, чи є можливість працювати на готовому, сформованому попиті;
- дізнатися рівень інтересу користувачів до вашого продукту;
- визначити за допомогою ітерацій найкращий вектор розвитку;
- сформувати базу реальних потенційних клієнтів, а також early adopters (“ранніх прихильників”) нового продукту.
Етапи створення MVP
Для запуску MVP можна використовувати схему з 8 етапів:
- 1-4 — опрацювання бізнес-ідеї;
- 5-6 — проектування продукту;
- 7-8 — розробка та тестування.
1. Формулюємо завдання
Використовуючи клієнтоорієнтований підхід, намагаємося відповісти на питання, для чого користувачеві потрібен продукт, яке завдання він допомагає вирішити, у чому його цінність.
2. Визначаємо ЦА та виділяємо її ядро
Готуючи MVP, не варто орієнтуватися на потреби широкої аудиторії. Звуження ЦА дає можливість точніше позиціювати новий продукт. Щоб цього досягти, потрібно намалювати портрет “ідеального користувача”, тобто клієнта, що без роздумів готовий купити продукт, можливості якого його повністю задовольняють. У маркетингу це називають “аватар клієнта”: вік покупця, його доходи, освіта, звички, інтереси. Ця інформація про споживача стане в нагоді й пізніше — на етапі просування нового продукту.
3. Вивчаємо конкурентне середовище
Навіть якщо вдалося придумати щось нове, особливе, у цій ніші все одно вже можуть працювати компанії, які пропонують щось з тієї ж галузі. Варто проаналізувати їх частку на ринку, вивчити досвід, дізнатися переваги, виявити недоліки, зрозуміти в чому їх унікальність та чому їх вибирають споживачі.
4. Здійснюємо SWOT-аналіз
SWOT-аналіз дозволяє визначати слабкі та сильні сторони, прораховувати можливості та перспективи мінімально життєздатного продукту, а також передбачити загрози.
5. Складаємо карту шляхів (маршрути клієнта)
Виконавши фундаментальний аналіз бізнес-ідеї, ми повинні поглянути на новий продукт очима потенційного покупця. Карта шляхів — це порядок дій користувача, які він виконує, рухаючись до своєї мети — придбання потрібного товару або послуги. Потрібно поставити себе на місце клієнта, уявити, як він буде взаємодіяти з новим продуктом (наприклад, з додатком), зрозуміти, на якому етапі йому варто запропонувати додаткову інформацію і т ін.
6. Виділяємо основні функції та розраховуємо обсяг MVP
Незалежно від масштабу майбутнього проекту, MVP повинен презентувати тільки основні функції. Відразу пропонувати користувачеві додаткові можливості продукту небажано: це може заплутати клієнта та спотворити правдивість результатів дослідження спроможності ідеї. Розширений функціонал можна буде додати пізніше, після тестування продукту та аналізу отриманого зворотного зв’язку.
7. Вибираємо ітеративний метод та розробляємо MVP
MVP потрібно розробляти з використанням одного з ітеративних методів — Scrum, Lean, Kanban тощо. Усі перераховані підходи надають можливість регулярного випуску оновлень, оперативного поліпшення продукту в міру отримання користувацького фідбеку.
8. Тестуємо продукт
MVP потрібно тестувати протягом усього етапу розробки, регулярно. Альфа-тестування (внутрішнє) здійснюється тестувальниками компанії-розробника, а для бета-тестування (зовнішнього) потрібна стороння допомога. Ідеальний варіант — залучити реальну аудиторію майбутніх користувачів нового продукту. Знайти охочих взяти участь у тестуванні можна на спеціалізованих платформах: BetaList, Quora, ProductHunt, Reddit та ін. Також можна залучити фоловерів своїх соцмереж, читачів блогу, використовувати email-розсилку.
Головне завдання тестування — технічне вдосконалення продукту, щоб випадкові збої або недосконалості не завадили аудиторії оцінити функціональність нового продукту, коли він з’явиться на ринку.
Інформація, яку отримують завдяки MVP (статистика, історія поведінки покупців, їх відгуки), ілюструє рівень перспективності нового проекту. Аналіз цих даних — фундамент для генерації нових ідей, розробки продуктивних стратегій розвитку продукту, заснованих на фактичних даних, а не на теорії. Іншими словами, MVP-тестування — це корисна справа, та витрачання ресурсів на його проведення цілком виправдане.
Залишити коментар